Словарь української мови (1924)/спроста
Зовнішній вигляд
◀ спросонку | Словарь української мови С спроста |
спротивити ▶ |
|
Спроста́, нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
◀ спросонку | Словарь української мови Борис Грінченко С спроста |
спротивити ▶ |
|
Словарь української мови — С
спроста
Борис Грінченко
1924
Спроста́, нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.