Словарь української мови (1924)/спрягти
Зовнішній вигляд
◀ спрягнути | Словарь української мови С спрягти |
спрямити ▶ |
|
Спрягти́, жу́, же́ш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягла ще яєшню. Мир. Пов. I. 140.
Спрягти́, ся. См. Спрягати, ся.