Словарь української мови (1924)/спрямити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ спрягти Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрямити 		спрямуватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Спря́мити, млю, миш, гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила. Ном. № 3221.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/спрямити&oldid=502912