Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спрямити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрямити
Берлін: Українське слово, 1924

Спря́мити, млю, миш, гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила. Ном. № 3221.