Словарь української мови (1924)/спрямуватися
| ◀ спрямити | Словарь української мови С спрямуватися |
спрянути ▶ |
|
Спрямува́тися, му́юся, єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ спрямити | Словарь української мови Борис Грінченко С спрямуватися |
спрянути ▶ |
|
Словарь української мови — С
спрямуватися
Борис Грінченко
1924
Спрямува́тися, му́юся, єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.