Словарь української мови (1924)/спрянути
| ◀ спрямуватися | Словарь української мови С спрянути |
спрясти ▶ |
|
Спря́нути, ну, неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
| ◀ спрямуватися | Словарь української мови Борис Грінченко С спрянути |
спрясти ▶ |
|
Словарь української мови — С
спрянути
Борис Грінченко
1924
Спря́нути, ну, неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.