Словарь української мови (1924)/спрясти

by Борис Грінченко

◀ спрянути

Словарь української мови Борис Грінченко С спрясти

спрят ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спря́сти, ду́, де́ш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.