Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спрят

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрят
Берлін: Українське слово, 1924

Спрят, ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.