Словарь української мови (1924)/спрятанник
Зовнішній вигляд
◀ спрят | Словарь української мови С спрятанник |
спрятно ▶ |
|
Спрята́нник, ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. I. 84.
◀ спрят | Словарь української мови Борис Грінченко С спрятанник |
спрятно ▶ |
|
Словарь української мови — С
спрятанник
Борис Грінченко
1924
Спрята́нник, ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. I. 84.