Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спрятанник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрятанник
Берлін: Українське слово, 1924

Спрята́нник, ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. I. 84.