Словарь української мови (1924)/спуджуватися

by Борис Грінченко

◀ спуджувати

Словарь української мови Борис Грінченко С спуджуватися

спудза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спу́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. спу́дитися, джуся, дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. См. Опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. I. 27.