Словарь української мови (1924)/спустошалий
| ◀ спусткувати | Словарь української мови С спустошалий |
спустошення ▶ |
|
Спустоша́лий, а, е = Спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
| ◀ спусткувати | Словарь української мови Борис Грінченко С спустошалий |
спустошення ▶ |
|
Словарь української мови — С
спустошалий
Борис Грінченко
1924
Спустоша́лий, а, е = Спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).