Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спусткувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спусткувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спусткува́ти, ку́ю, єш, гл. = Спустіти. Її світлиця спусткувала. Греб. 320.