Словарь української мови (1924)/спустіти
| ◀ спустіння | Словарь української мови С спустіти |
спусткувати ▶ |
|
Спусті́ти, ті́ю, єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвір'є. МВ. (О. 1862. III. 46).
| ◀ спустіння | Словарь української мови Борис Грінченко С спустіти |
спусткувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спустіти
Борис Грінченко
1924
Спусті́ти, ті́ю, єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвір'є. МВ. (О. 1862. III. 46).