Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спілий
Берлін: Українське слово, 1924

Спі́лий, а, е. Спѣлый. Іх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. Спіле́нький, спіле́сенький.