Словарь української мови (1924)/спілий

by Борис Грінченко

◀ спійняти

Словарь української мови Борис Грінченко С спілий

спіліти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спі́лий, а, е. Спѣлый. Іх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. Спіле́нький, спіле́сенький.