Словарь української мови (1924)/спілчливий

by Борис Грінченко

◀ спілкувати

Словарь української мови Борис Грінченко С спілчливий

спільжити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спі́лчливий, а, е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).