Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спільжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спільжити
Берлін: Українське слово, 1924

Спі́льжити, жу, жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. I. 250.