Словарь української мови (1924)/спільжити

by Борис Грінченко

◀ спілчливий

Словарь української мови Борис Грінченко С спільжити

спільний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спі́льжити, жу, жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. I. 250.