Словарь української мови (1924)/спішити
Зовнішній вигляд
◀ спішвити | Словарь української мови С спішити |
спішитися ▶ |
|
Спіши́ти, шу́, ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.
◀ спішвити | Словарь української мови Борис Грінченко С спішити |
спішитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спішити
Борис Грінченко
1924
Спіши́ти, шу́, ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.