Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спішити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спішити
Берлін: Українське слово, 1924

Спіши́ти, шу́, ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.