Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спішитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спішитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. МВ. II. 170.