Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спішний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спішний
Берлін: Українське слово, 1924

Спішни́й, а, е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.