Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спішно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спішно
Берлін: Українське слово, 1924

Спі́шно, нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.