Словарь української мови (1924)/спішно
Зовнішній вигляд
◀ спішний | Словарь української мови С спішно |
спішок ▶ |
|
Спі́шно, нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.