Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/срібляник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ срібляний Словарь української мови
Борис Грінченко
С
срібляник 		срібний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Срібляни́к, ка́, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. I. 201.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/срібляник&oldid=502976