Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/срібляник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
срібляник
Берлін: Українське слово, 1924

Срібляни́к, ка́, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. I. 201.