Словарь української мови (1924)/срібний
Зовнішній вигляд
◀ срібляник | Словарь української мови С срібний |
срібник ▶ |
|
Срі́бний, а, е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33.