Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ставець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ставець
Берлін: Українське слово, 1924

Ста́вець, вця, м. 1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983. 2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182. 3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.