Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ставидло

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ставидло
Берлін: Українське слово, 1924

Стави́дло, ла, с. 1) = Ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).