Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стайниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стайниця
Берлін: Українське слово, 1924

Стайни́ця, ці, ж. = Стайня. АД. І. 45. Веде коня у стайницю, а милого у світлицю. Нп.