Словарь української мови (1924)/старик
Зовнішній вигляд
◀ старий | Словарь української мови С старик |
старина ▶ |
|
Стари́к, ка́, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. I. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) У старики́ піти́. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. Старичо́к.