Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Старува́тий, а, е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.