Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старчота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старчота
Берлін: Українське слово, 1924

Старчо́та, ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчить їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.