Словарь української мови (1924)/старчота
Зовнішній вигляд
◀ старчовод | Словарь української мови С старчота |
старчук ▶ |
|
Старчо́та, ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчить їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.