Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/старчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
старчук
Берлін: Українське слово, 1924

Старчу́к, ка́, м. 1) Нищенка. 2) = Поводатарь. Шух. I. 33.