Словарь української мови (1924)/статний

by Борис Грінченко

◀ статкувати

Словарь української мови Борис Грінченко С статний

статніти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Статни́й, а́, е́, ста́тній, я, є. 1) = Статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. I. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) Ста́тний ве́чір = Свя́т-вечір. МУЕ. III. 56.