Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стерник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стерник
Берлін: Українське слово, 1924

Стерни́к, ка́, м. 1) Рулевой. 2) Пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. II. 10.