Словарь української мови (1924)/стернина

by Борис Грінченко

◀ стерник

Словарь української мови Борис Грінченко С стернина

стернити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стерни́на, ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. Стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Мет. 388.