Словарь української мови (1924)/стиглий
Зовнішній вигляд
◀ стерятися | Словарь української мови С стиглий |
стигнути ▶ |
|
Сти́глий, а, е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Левиц. Пов. 228. Ум. Стигле́нький. Це вже стигленькі ягоди. Харьк. у.