Словарь української мови (1924)/стигнути

by Борис Грінченко

◀ стиглий

Словарь української мови Борис Грінченко С стигнути

стид ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сти́гнути, гну, неш, гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.