Словарь української мови (1924)/стидитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стидитися
Берлін: Українське слово, 1924

Стиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. I. 48.