Словарь української мови (1924)/стилий
Зовнішній вигляд
◀ стикатися | Словарь української мови С стилий |
стинати ▶ |
|
Сти́лий, а, е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. До сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. I. 61.