Словарь української мови (1924)/стикатися
| ◀ стикати | Словарь української мови С стикатися |
стилий ▶ |
|
Стика́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. НВолын. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = Стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б об'їхати навкруги землі. Ком. Р. I. 18, 19.