Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стирок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стирок
Берлін: Українське слово, 1924

Сти́рок, рка, м. 1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки. Міусск. окр. 2) Полотенце для вытиранія посуды. Вас. 168.