Словарь української мови (1924)/стирта
Зовнішній вигляд
◀ стирок | Словарь української мови С стирта |
стирчати ▶ |
|
Сти́рта, ти, ж. = Скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там стирта сіна стоїть. Гол. II. 106.