Словарь української мови (1924)/стовбичити
| ◀ стовбець | Словарь української мови С стовбичити |
стовбоватий ▶ |
|
Стовби́чити, чу, чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
| ◀ стовбець | Словарь української мови Борис Грінченко С стовбичити |
стовбоватий ▶ |
|
Словарь української мови — С
стовбичити
Борис Грінченко
1924
Стовби́чити, чу, чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.