Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стовбичити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стовбичити
Берлін: Українське слово, 1924

Стовби́чити, чу, чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.