Словарь української мови (1924)/стовбоватий

by Борис Грінченко

◀ стовбичити

Словарь української мови Борис Грінченко С стовбоватий

стовбула ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стовбо́ватий, а, е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.