Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стопити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стопити
Берлін: Українське слово, 1924
Стопи́ти, ся. См. Стопляти, ся.

Стопи́ти, плю, пиш, гл. Расплавить, растопить.