Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стопляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стопляти
Берлін: Українське слово, 1924

Стопля́ти, пля́ю, єш, сов. в. стопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить. 2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ. 3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє. О. 1861. IV. 94.