Словарь української мови (1924)/сторжити
Зовнішній вигляд
◀ стордзувати | Словарь української мови С сторжити |
сторжитися ▶ |
|
Сторжи́ти, жу́, жи́ш, гл. = Сторгувати. Я сторжив коня. НВолын. у.
◀ стордзувати | Словарь української мови Борис Грінченко С сторжити |
сторжитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
сторжити
Борис Грінченко
1924
Сторжи́ти, жу́, жи́ш, гл. = Сторгувати. Я сторжив коня. НВолын. у.