Словарь української мови (1924)/сторжитися

by Борис Грінченко

◀ сторжити

Словарь української мови Борис Грінченко С сторжитися

сторичний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сторжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. = Сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись. Кв. II. 55.