Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стремін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стремін
Берлін: Українське слово, 1924

Стремі́н, на, м. = Стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Нп.