Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрибайчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрибайчик
Берлін: Українське слово, 1924

Стриба́йчик, ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. Стриба́йчичок.