Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрибати
Берлін: Українське слово, 1924

Стриба́ти, ба́ю, єш, одн. в. стрибну́ти, бну́, не́ш, гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати. Ном. № 11423.