Словарь української мови (1924)/стрихулець
Зовнішній вигляд
◀ стрихіль | Словарь української мови С стрихулець |
стрицовий ▶ |
|
Стрихуле́ць, льця́, м. 1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи. Вх. Зн. 67. 2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.