Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрихіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрихіль
Берлін: Українське слово, 1924

Стрихі́ль, ля́, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). См. Стріхіль, стрихулець.