Словарь української мови (1924)/стріхіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стріхіль
Берлін: Українське слово, 1924

Стріхі́ль, ля́, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. См. Стріхіль, стрихулець.